Пт. Лип 12th, 2024

Про це мало хто знає

СРСР активно вела антирелігійну діяльність. Це був одним із головних принципів політики. Радянська влада знищувала все, що хоч якийсь стосунок мало до церкви. Через це багато українських великодніх традицій «вимерли».

Які великодні традиції знищила радянська влада

Кандидатка історичних наук та етнологиня Інституту народознавства НАН України Анастасія Кривенко дослідила цю тему і з’ясувала, які традиції українського народу до Великодня знищив «союз».

– Радянська влада забороняла і боролася з великодніми традиціями, тому багато з них вже відійшли, – каже науковиця.

Зокрема, через антирелігійну політику СРСР зник звичай, коли в ніч з суботи на Великодню неділю біля церкви розпалювали вогнище. Хлопці для нього збирали старі вози, колеса, могли навіть брати хрести із цвинтарів, які вже були непридатні, і спалювали їх у вогні. Іноді викрадали старі речі із дворів і також кидали у вогнище.

– З релігійного погляду – це було чергування біля гробу Господнього, а з народної – усі жителі села мали бути присутні – хтось у церкві, хтось біля вогню.

 

Якщо якась жінка туди не прийде, то інші підозрювали її в тому, що вона відьма, – говорить Кривенко.

Також через радянські заборони постраждав обрядовий фольклор. Після застілля біля церкви збиралися всі люди і співали пісні, водили танок і влаштовували ігри. Цей давній звичай отримав назву «гаївки», бо в давнину такі розваги влаштовували у священних гаях.

– Пісні, які колись мали сакральне значення і були призначені, щоб закликати весну, зараз втратили сенс, і перетворилися на дитячі ігри, забавки, – пояснює етнологиня.

У деяких місцевостях з відновленням незалежності України традиції почали відроджувати. Є колективи, які намагаються повернути до життя гаївки і веснянки, але повною мірою це вже не вдасться зробити, каже Кривенко.

Великдень поблизу Рівного, 1920-ті роки (фото: doba.te.ua)



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.