Пн. Вер 16th, 2024

За серпень ворог захопив 207 кв. км. Що далі?

Мар’яна Безугла – давно говорить про порочну практику  створення все нових бригад, де необстріляні люди виявляються нездатними тримати оборону, коли їх кидають на передову.

Такі підрозділи Безугла називає «зомбі-бригадами» і вже давно закликає, не створювати нові такі формування (зі штабами та непомірними видатками) а присилати бійців до уже давно існуючих частин, де бувалі воїни можуть передати безцінний досвід – новоприбулим.

Безуглу не чують. В результаті ми масово втрачаємо міста та села на Донбасі.

РОТАЦІЯ чи ЗДАЧА?

Місто Новогродівку на південь від Покровська росіяни захопили за кілька днів. Перед містом таки були фортифікації, які становлять єдиний побудований комплекс, що продовжується і в Селидове.

Окопи перед Новогродівкою були порожні.

У колись двадцятитисячному місті практично не було української армії. 31-у бригаду перед містом забрали, комбрига, за якого просив колектив, зняли, і завели проти нього кримінальне провадження (нагадую, щодо Содоля досі немає жодного). Натомість сюди відправили необізнаний підрозділ.

 Це не єдина нещодавня «ротація». Плануються ще такі. Торецьк, Покровськ – будуть ще.

 

Якщо зараз проведуть «ротацію» у Вугледарі, ми втратимо і його.

Всі такі «ротації» призводять до проривів і смертей.

Підрозділи забирають, командирів знімають, люди гинуть, ми втрачаємо сотні кілометрів української землі – міста, села, шахти, копалини, історію.

Кількість злочинних ротацій лише зростає. Фрагментація фронту збільшується.

Цієї доби росіяни зайшли в Селидове.

 

Тиждень тому я вийшла на околиці Селидового в напрямку Новогродівки і побачила там фортифікації перед містом. У місті ж нічого не було, звичайний цивільний населений пункт.

 

Я зайшла в окопи, ніхто їх не охороняв, нікого в них не було.

Я пройшла під землею і вийшла в поле. За полем вже були росіяни. Більше нікого не було.

 

Я не підірвалася на мінах, не зустріла бійців територіальної оборони – тільки поодинокі комахи були єдиним життям у підготовлених фортифікаціях навколо Селидового, до якого росіяни прагнули десять років.

 

Любий цивільний міг зробити те ж саме, що і я.

Моє фото: Пусті окопи навколо Селидове тиждень тому.

У Новогродівці напередодні Курської операції звуки обстрілів безперервно лунали в небі, а мешканці ще ходили вулицями.

У місті не було жодних ознак підготовки до оборони та наявності наших військових.

Через Покровськ виїжджають. Іде евакуація. Люди з пожитками, військові. Військові виїжджають через Покровськ.

 

Останні кілька тижнів військові безперервно виїжджають через Покровськ.



Джерело

Від Світлана Савіцька

Журналіст, уродженець Костопіля, працювала перед війною в одній із Рівненьских газет журналістом.