Звідки взявся цей міф
Чи можна жінкам і дівчатам заходити до церкви у штанах? Це питання, як не дивно, досі викликає хвилю дискусій серед вірян: одні вважають, що такий одяг є неприйнятним (переважно це колишні або нинішні парафіяни УПЦ), а інші не бачать в цьому ніякого «гріха».
РБК-Україна із посиланням на публікацію в Facebook Православної церкви України розповідає, чи можуть жінки ходити до храму в брюках.
Чи можна ходити в церкву не у спідниці, а в штанах
Заборони на відвідування храму в штанах замість спідниці в ПЦУ немає!
Щобільше, такого табу немає в жодній іншій православній церкві світу. Окрім, очевидно, так званої РПЦ, якій колись підпорядковувалася УПЦ (МП)
— Для наших священнослужителів важливим є не те, в якому одязі людина приходить до храму, а головне – з якими бажаннями та духовними потребами, – пояснюють в ПЦУ.
Таким чином, дівчатам і жінкам, йдучи до храму (зокрема й на свято, наприклад, Великодня), не обов’язково одягати сукню або спідницю, довжина яких нижча за коліно.
Звідки взявся міф щодо заборони жінкам у брюках ходити в церкву
За словами українських священиків, це все «від фарисейської закваски й неправильного тлумачення (чи незнання) Писання».
Так, найчастіше в контексті такої «заборони» посилаються на рядки зі Старого Завіту:
На жінці не повинно бути чоловічого одягу, і чоловік не повинен вдягатися в жіноче вбрання, бо мерзенний перед Господом Богом твоїм усякий, що робить це.
Але чи саме про жіночі брюки йшлося у тих рядках? Звісно, ні.
Річ у тім, що в часи, коли писалися правила Старого Завіту, люди одягалися зовсім не так, як сьогодні. Тоді й жінки, і чоловіки мали схожий одяг: нижню сорочку, яку підперізували поясом, а зверху – туніку, плащ або накидку.
Однак одяг жінок був довшим і ширшим від чоловічого, і, ймовірно, виготовлявся з більш тонких тканин; верхній одяг мав рукави до зап’ясть. Жінки також носили пояси та плащі.
Звісно, сучасні жіночі брюки вважати чоловічим вбранням – було б дивно.
Бо варто нагадати, що, наприклад, шаровари, які в українській культурі асоціюються з козацтвом, у багатьох південних і східних народів є елементом жіночого одягу.
У ПЦУ наголошують: для Бога важливе не зовнішнє, а внутрішнє, не тимчасова «обгортка» людини, а її духовні прикраси.