«Дрібна деталь» (с)
Коли в 1512 році Мікеланджело, нарешті, завершив фреску на стелі Сікстинської капели, яка й досі вважається одним з найвідоміших творів в історії мистецтва, кардинали, відповідальні за приймання робіт, годинами дивилися і захоплювалися нею.
Але після обговорення вони зустрілися з Мікеланджело і, не соромлячись, висловили своє невдоволення. Воно було пов’язане з однією, начебто, дрібною деталлю.
Мікеланджело спроектував фреску із зображенням створення людини, де пальці Бога і Адама торкалися один одного.
Кардинали вимагали, щоб дотику не було – перст Бога мав бути максимально витягнутим, а палець Адама був би зі зігнутими фалангами.
Проста, нібито, деталь, але з богословським змістом:
Бог є, але рішення шукати його приймає саме людина.
Якщо людина захоче простягнути палець, то доторкнеться до Нього, але, не прагнучи, може прожити ціле життя, не шукаючи Його.
Таким чином, зігнута остання фаланга пальця Адама є вільною волею людини.
Це і називається богослов’я.
Автор допису — філософ Сергій Чаплигін